спілкувалась з братом й типу "чому мене ніхто так не підтримує"
а потім зрозуміла, що я сама можу так себе підтримувати. ось наша переписка це яскравий приклад, як я можу спілкуватись. що я можу бути уважною, добирати слова й підбадьорювати
то чому я не можу так з собою?
звісно можу

я взагалі саме цінне, що в мене є. найпрекрасніше й те, що я люблю більше за все

як я взагалі могла припустити раніше думки, що в мене немає вибору, адже я можу буквально все, що захочу
любе-голубе)

дивне відчуття спокою після тієї хвилі роздратування
я ніби зрозуміла, чому я дратувалась й ту негативну думку замінила на позитивну, на думку "я можу"

інтєрєсно